Опис досвіду


Тема досвіду: Використання ІКТ – важливий фактор комплексного підходу до формування національної ідентичності на уроках суспільних дисциплін.
Адреса досвіду: КЗ « Верхньотерсянська ЗОШ І-ІІІ ст.» Гуляйпільської районної ради; 70224 Запорізька область, Гуляйпільський район, с. Верхня Терса, вул. Леніна, 68.
Роки вивчення та рік оформлення досвіду: 2012-2014; 2014 р.

Актуалізація досвіду

    Здобуття незалежності Україною викликало проблему формування громадянського суспільства. Національна ідентифікація – визначальна риса громадянина України, її формування є важливою проблемою сучасного освітнього простору і чинником формування її громадянської ідентичності на основі засвоєння історичного досвіду. Вироблення громадянської позиції, формування світогляду майбутніх громадян української держави неможливе без розвитку історичного мислення, яке є методом пізнання та формування національної ідентичності і організовується в рамках історичної освіти. Проголошення незалежності України сприяло зростанню інтересу до історичного минулого народу, до осмислення традицій державотворення, громадянського суспільства, піднесло престиж історичної освіти, оскільки історична освіта забезпечує формування ціннісних орієнтирів учнівської молоді, сприяє національній, громадянській ідентифікації. 

     Актуальність проблеми зумовлена корінними змінами, які відбуваються у світі, наявністю глобальних проблем, суперечностями процесу державотворення, загрози територіальної цілісності, суверенності країни. Проблема консолідації суспільства на вирішення соціальних завдань викликає потребу соціально-філософського, психолого-педагогічного осмислення проблеми самовизначення особистості, усвідомлення нею себе як представника нації, громадянина держави, про що свідчать нормативні документи: Закон України«Про освіту», концепції громадянського, патріотичного виховання. По-перше, в умовах демократизації держави громадянське виховання є одним із найважливіших завдань, які реалізує система освіти. Велика роль у реалізації завдань по вихованню особистісних рис громадянина України належить історичній освіті та уроку історії. По-друге, формується національна правова держава, і однією з передумов її існування є лояльний до держави громадянин, що цінує і дотримується демократичних цінностей у своїй поведінці. По третє, національна ідентичність є важливою передумовою консолідації суспільства. Це привертає увагу до дослідження особливостей національної ідентифікації учнівської молоді у процесі засвоєння змісту історичної освіти, встановлення функцій національної ідентифікації у формуванні громадських якостей особистості; викликає потребу пошуку подолання психолого-педагогічних проблем і суперечностей: 
  • між завданнями Державного стандарту знань і наявним рівнем підготовки учнів;
  • між наявними інноваційними технологіями і відсутністю комплексної моделі науково-методологічного підходу до реалізації завдань історичної освіти; 
  • між наявним змістом історичної освіти і змістом, означеним в Концепції історичної освіти (проект 2009 р.), яка не затверджена;
  • між вимогами інформаційного суспільства і рівнем інформаційо-комунікаційної культури учасників навчально-виховного процесу, між тенденцією формальної освіти і концепцією навчання впродовж життя.
    Виходячи із змісту Державного стандарту базової і повної середньої освіти (2011р.), освітньої галузі “Суспільствознавство”, що складається з історичного та суспільствознавчого компонентів, вважаю основною метою забезпечення розвитку учня як особистості, що керується гуманістичними цінностями, усвідомлює себе громадянином України та успішно самореалізується в українському суспільстві.

Для реалізації визначеної мети ставлю перед собою завдання:
  • забезпечення реалізації можливостей розвитку учня за допомогою набутих ключових та галузевих компетентностей, самореалізації в сучасних умовах, залучення до участі у житті держави і громадянського суспільства, вчитися протягом усього життя; 
  • розвиток розумових здібностей, історичного мислення, формування національної, громадянської ідентифікації; 
  • формування в учнів почуття власної гідності, поваги до прав людини, гуманістичних традицій та загальнолюдських цінностей. Завдання реалізовуватимуться у рамках предметів історії, етики, права, курсів громадянської освіти, « Людина і суспільство», спецкурсів з історії.
     Для реалізації завдань освітньої галузі « Суспільствознавство» обрано актуальну науково-методичну проблему «Використання ІКТ – важливий фактор комплексного підходу до формування національної ідентичності на уроках суспільних дисциплін", яка зумовлена означеними суперечностями тареформуваннями в системі освіти, в тому числі і історичної освіти. Викладання історії сьогодні потребує нового концептуального підходу як до змісту шкільної історичної освіти, так і до відбору та створення сучасних, найбільш ефективних навчальних, педагогічних технологій (моделей організації навчання). Використання можливостей ІКТ як засобу навчання, на нашу думку, ефективно сприятиме реалізації освітньо-виховних завдань історичного та суспільствознавчого компонентів освітньої галузі
« Суспільствознавство”.

    Науково-теоретична база досвіду ґрунтується на положеннях Закону України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Державної національної програми “Освіта” (Україна ХХІ ст.), Концепції безперервної історичної освіти. 

    Наукове обґрунтування означеної проблеми відображено в ідеях відомих науковців: В.Андрущенка, В.Воловика, Г.Горак, С.Кульчицького, М.Михальченка - формування національної ідентичності особистості в умовах історичного пізнання: Т. Потапчука, О.Радченка. К. Терещенко - актуалізовано проблему національної ідентифікації молоді. Особливості формування національної ідентифікації відображено в працях В. Огнев’юка, П.Кравченка, Ф.Турченко; тенденції розвитку національної ідентифікації окреслені в роботах І.Гирича, Л.Зашкільняка, О.Удода, Н.Яковенко, П.Полянського, дидактичні аспекти яких розроблені О.Пометун, К Бахановим, В.Мисан, А.Приходько, В.Сотниченко, В.Комаровим, Р.Костенко.

    Досвід ґрунтується на загальнонаукових положеннях теорії пізнання про закономірності пізнавального процесу (Ю. Бабанський, В. Лозова, В. Садовський, та ін.); концепції формування пізнавального інтересу учнів у процесі їх навчання (Ш. Амонашвілі, Н. Бібік, М. Махмутов, Ж. Піаже, Г. Щукіна та ін.); найважливіших методиках, технологіях та шляхах активізації пізнавальної діяльності учнів ( І. Якіманська, Т. Шамова, В. Щербина, О. Волкова, та ін.); положеннях теорії формування особистісних та інтелектуальних якостей учнів (В. Давидов, О. Леонтьєв, І. Кон, С. Рубінштейн та ін.). Положення концепцій особистісно зорієнтованої освіти (Ш.Амонашвілі, І.Бех, Т.Сущенко, С. Подмазін, І.Якиманська), особистісно-діяльнісного підходу (Б. Ананьєв, Л. Виготський, В.Коломенський), компетентнісного підходу ( І.Родигіна, О.Овчарук, А.Хуторський) стали основою складання технології досвіду. 

    За характером новизни досвід новаторський. Автор обирає дослідницький підхід, який полягає у системному соціально-філософському, психолого-педагогічному аналізі історичного мислення учнівської молоді, його результату – національної ідентифікації, виявленні детермінант оптимізації його розвитку в умовах Державного стандарту знань. Оптимізація процесу національної ідентифікації здійснюється пошуком комплексної моделі підходу до формування національної ідентичності. Інноваційна діяльність автора полягає в науковому розробленні проблеми управління розвитком історичного мислення учнівської молоді та пошуку шляхів і засобів формування національної ідентичності на основі засвоєння соціальної спадщини українського народу.

Визначено основні напрямки моделі комплексного підходу:
  •  удосконалення змісту історичної освіти на основі використання засобів ІКТ;
  • модернізація науково-методологічного підходу на основі синтезу культурологічного, цивілізаційного, соціоантропологічного та поєднанні особистісно орієнтованого, діяльнісного та компетенісного підходів до навчання;
  • покращенні оптимальних умов розвитку ключових і предметно-історичних компетенцій у процесі використання інноваційних, комп’ютерних технологій;
  • популяризація серед учнівської молоді модифікованих методик пошуково-дослідницької діяльності в рамках ІКТ, презентація змісту історії України, історії рідного краю у взаємозв’язку з подіями всесвітньої історії.
Результати інноваційної діяльності:
  1. Вперше досліджена структура і сутність історичного мислення учнівської молоді, його структурних елементів та кінцевого результату – національної ідентифікації, що сприяло гуманізації змісту історичної освіти. 
  2. Дістало подальшого розвитку ідея удосконалення змісту історичної освіти як визначального фактора оптимізації розвитку історичного мислення учнівської молоді.
  3. Розроблено і впроваджено в практику навчально-виховної діяльності програми поглибленого вивчення історії України для 8-9 класів, спецкурсів для історії України 9 клас «Історичний документ – важливе першоджерело вивчення історії», 10 клас «Історія в особах: Україна в I пол. XX століття», затверджених НМР КЗ «ЗОІППО» Протокол № 4 від 26.06.12 р., факультативу для 9 класу «Історія повсякденності»( додаток 1), ( додаток 2).
  4. Побудована педагогічна система науково-дослідницької діяльності учнівської молоді, що сприяє формуванню національної ідентифікації, життєтворчих компетентностей в умовах використання ІКТ.
  5.  Розроблена система науково-методичного комплексу для реалізації програмових завдань.
  6. Подолання суперечності між завданнями, передбаченими Державним стандартом освіти та рівнем підготовленості школярів до сприймання історичного матеріалу, включення аксіологічної компоненти - один з варіантів пошуку гармонізації гностичної та ціннісної сторін історичної освіти, яка сприяє мотивації до навчання та формуванню національної ідентифікації особистості, консолідації членів суспільства.
  7. Удосконалення необхідних соціально - педагогічних умов для розвитку історичного мислення учнівської молоді, серед яких найважливішими, на нашу думку, є: використання традиційних, інноваційних способів, методів, підходів до реалізації цієї проблеми, які модифікуються при ефективній підтримці ІКТ.
  8. Зафіксована позитивна динаміка розвитку історичного мислення учнівської молоді, залучення учнів до пошуково-дослідницької діяльності. За 2010-2014р.р. 48 учнів стали переможцями районних олімпіад і інтелектуальних змагань, 15 - переможцями обласних інтелектуальних конкурсів, олімпіад та конкурсу МАН.
Провідна педагогічна ідея досвіду

    Моделювання комплексного підходу до реалізації завдань історичної освіти в умовах інформаційного суспільства та використання можливостей ІКТ для активізації мислительних операцій, розвитку пам’яті, мотивації до навчання, удосконалення механізму формування національної ідентифікації, оновлення, змісту історичної освіти й узгодження його з сучасними потребами, інтеграцією до європейського та світового освітніх просторів, впровадження концепції навчання впродовж життя.  
   Створення науково-методологічного комплексу оптимізації змісту історичної освіти створює оптимальні умови для очікуваних результатів:  
  1. наявність сформованого історичного мислення, наукового світогляду учнівської молоді повинні стати базисом національної ідентифікації, консолідації і збереження цілісності української нації;
  2. сформованість громадянських рис, почуття патріотизму, національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, забезпечення духовної єдності поколінь, відчуття особистої причетності до творення історії;
  3. оволодіння науковими методами і способами пізнання - основа активізації пізнавального процесу, залучення до скарбниці світової культури, до європейського освітнього простору, відновлення історичної правди, історичної пам’яті; 
  4. удосконалення рівня життєвих та предметно – історичних компетенцій, інформаційно-комунікаційної культури; 
  5. розроблення програм, науково-методичних комплексів для педагогічного керівництва процесом засвоєння програмових вимог на основі сучасних психолого-педагогічних тенденцій; 
  6. включення учнівської молоді до пошуково-дослідницької діяльності, інтелектуальних заходів, підтримка тенденції динаміки її результативності.
  Сутність (технологія) досвіду
Для реалізації провідної ідеї визначені головні концепти: 
  • розвиток навчально-пізнавальної активності та творчої самостійності і самоорганізації дітей через саморегуляцію процесу формування компетентностей учнями в умовах використання ІКТ; 
  • забезпечення діалектико-логічного компоненту з метою розвитку системного мислення - погляду на суспільство як на взаємообумовлену єдність історико-антропологічного, соціокультурного та культурно-історичного факторів під час засвоєння історичної культурної спадщини засабами ІКТ;
  • реалізація розвиваючої функції уроку через показ історичних явищ як системи взає­мозв'язаних елементів у процесі структурування знань і мислення у ході роботи над дослідницькими проектами;
  • реалізація виховної функції уроку в процесі про­блемно-діалогічного навчання, роботи над історичними портретами, історичними документами, історичними джерелами;
  • доцільна, раціональна комбінація раціональних направлень в роботі: педагогічних підходів, історичних підходів, методів історичного пізнання; вибір педагогічних форм і методів роботи та нових форм комунікацій в рамках ІКТ;
  • використання різноманітних джерел навчання з метою утвердження гуманізації на­вчання та формування позитивних ціннісних орієнтацій;
  • застосування ключових і предметних компетенцій учнями - головний критерій розвитку істо­ричного мислення, національної, громадянської ідентифікації.
    Основою реалізації комплексного підходу до реалізації завдань історичної освіти, формування національної ідентичності є безумовно загальні педагогічні закономірності та специфічні принципи трансформації історичної інформації у зміст історичної освіти. Дієвим факторним конструктом моделі змісту історичної освіти є діалектична єдність принципів і підходів до аналізу історичного процесу. Автор керується наступними принципами трансформації історичних знань:
  1. науковість, введення в процес навчання історичних матеріалів, документів, історичних джерел, які мають під собою історичні факти;
  2. об’єктивність, відхід від ідеологічних стереотипів, плюралізм точок зору;
  3. демократизм, творчість педагога у виборі засобів, форм, методів і прийомів викладання, педагогіка співробітництва; діалогічность викладання;
  4. гуманізм, пріоритет виховання на основі моральних і духовних цінностей;
  5. національний компонент, актуалізація цінності історичної, культурної спадщини українського народу, історії рідного краю;
  6. цивілізаційність, розгляд і аналіз історичних явищ без ідеологічних догм, з урахуванням різних факторів впливу.
    Запровадження компетентнісно-орієнтованого підходу в даній моделі охоплює наскрізно усі компоненти системи навчання і відображається у:
  1. цільовому компоненті – чіткій, конкретній постановці цілей, завдань як складових конкретних історичних компетентностей, враховуючи предметну (хронологічну, просторову, логічну, інформаційну, мовленнєву, аксіологічну) та психолого-педагогічну( уміння, знання, досвід, цінності) структуру та подачу очікуваних результатів пізнавальної діяльності ( Додатки методичних розробок уроку Додаток 4);
  2. суб’єкт-суб’єктному компоненті – готовності учнів і вчителя працювати за компетентнісним підходом, вибір форм і методів активізації пізнавальної активності та творчої самостійності і самоорганізації учнів через саморегуляцію процесу формування компетентностей з комп’ютерною підтримкою ( Додаток 12, роботи учнів);
  3. організаційно-технічному компоненті – забезпечення самостійності, індивідуальності, творчого використання активних, інтерактивних методів навчання та різних засобів, в тому числі ІКТ як джерела інформації ( Додаток 6 );
  4. результативному компоненті – оцінюванні результатів відповідно до мети уроку, використання ІКТ в оцінці засвоєння змісту історичної освіти ( тести для оцінювання Додаток 9);
  5. змістовий компонент – структурування змісту історичної освіти відповідно програмовим вимогам, забезпечення діалектико-логічного компоненту – розвитку системного мислення, можливостей для формування власної думки на основі історичних фактів, історичних, правових документів під час засвоєння історичної культурної спадщини з допомогою ІКТ; кожен зміст уроку, заняття трансформує надбання, соціальну спадщину українського народу і сприяє національній ідентифікації ( Додаток 11).
    Презентація ідеї удосконалення змісту історичної освіти як визначального фактора оптимізації розвитку історичного мислення учнівської молоді, національної ідентифікації стала основою для розроблення, апробації і впровадження в практику навчально-виховної діяльності програми поглибленого вивчення історії України для 8-9 класів, спецкурсів для історії України 9 клас «Історичний документ – важливе першоджерело вивчення історії», 10 клас «Історія в особах: в I пол. XX століття», факультативу для 9 класу «Історія повсякденності» ( Додаток 1, Додаток 2), збірників практичних завдань для історії України 8 кл.. Формування змісту навчального історичного матеріалу побудовано на основі: синтезу культурологічного, цивілізаційного, соціоантропологічного, компаративістського, мікро та макро підходів у контексті всесвітньої та європейської історії, врахування структури історичного мислення учнівської молоді та його особливостей.
     
    Використання ІКТ пришвидшує пізнавальні процеси, цим забезпечуються:
  • доступ до джерел з всесвітньої історії, історії України, історії рідного краю;
  • поглиблення змісту історичної освіти на основі залучення історичних фактів, історичних джерел, мінімізуються проблеми підручників і робота з ними та використання електронних підручників, електронних атласів, відкривається доступ до джерел культури для навчання та утвердження гуманізації навчання, формування позитивних ціннісних орієнтацій; наприклад, для дослідження творчої спадщини шістдесятників, представників « Розстріляного відродження», діячів культури, представників національно-визвольних рухів на всіх етапах історії використовуються ресурси Інтернету;
  • модифікація методів навчання, наприклад, розповідь є більш яскравішою, коли демонструються картини, портрети, карти, схеми, доповнюється музичний супровід, певна проблема виокремлюється у ході демонстрації відеокліпу, уривку відеофільму, включаються різні рецептори пізнання ( Додаток 5);
  • комп’ютерна підтримка традиційних і новаторських технологій навчання, включення учнів у самостійний процес навчання,рефлексія власної діяльності, удосконалення процесу і способів керівництва пізнавальною діяльністю ( Додаток 6);
  • збільшення джерел альтернативної інформації для дослідницько-пошукової діяльності, використання їх змісту для досліджень, удосконалення системності мислення, якості різних типів мислення, засвоєння способів аналітико-синтетичного мислення, що сприяє реалізацій функцій уроку;
  • мотивація процесу навчання на основі принципів компетентнісного підходу: системності, синергетичності, ефективності, комплексності, ситуаційної проблемності, життєтворчості, що активізує всі етапи пізнавального процесу (робота груп над історичними портретами);
  • підтримка групових, індивідуальних форм навчання, диференційованого підходу в умовах класно-урочної та позакласної системи організації навчального процесу; 
  • осучаснення підходів до підготовки і проведення уроку та форм комунікації між учасниками навчально-виховного процесу, завдань та їх практична спрямованість.
       В структурі змісту історичної освіти є знання, історичні факти, уміння, навички діяльності, способи і досвід творчої діяльності, які є складовими предметної історичної компетентності. Механізм впровадження комплексної моделі здійснюється через найбільш ефективні, апробовані педагогічні шляхи:
  • вибір технологій, форм і методів діяльності;
  • встановлення міжпредметних зв’язків між предметами суспільних дисциплін та іншими гуманітарними предметами;
  • робота над змістом понять, удосконалення способів розумової діяльності, умінь користуватись методами історичного пізнання;
  • робота з історичними документами, історичними джерелами, картами;
  • актуалізація проблеми історичної особистості.
    В практичній діяльності використовується технологія проблемного навчання, розробляються дослідницькі проблеми до усієї теми та окремих уроків. Наприклад, проблема з історії України 8 кл.: «Чи можна вважати козацтво - духовним лідером суспільства у XVII столітті?», всесвітня історія 11 кл.: «Що важливіше, що М.Горбачов прийшов у політику і розпочав реформування політичної системи, чи те, що цей процес не увінчався успіхом?», історія України 10 кл. « Чи дійсно « Українське відродження було розстріляне?», спецкурс «Українське відродження» - Чи вдалось лицарям українського відродження перемогти «радянського Левіафана» ?
 
    Використання технології проблемного навчання забезпечує розвиток необхідного рівня історичного мислення, коли впровадження у практику проблемних завдань є системним, постійне ускладнення є логічним і послідовним. Здебільшого педагог використовує такі проблемні технології, на основі яких створюються проблемні завдання:
  • встановлення причинно-наслідкових зв'язків історичних подій і явищ історії України і всесвітньої історії, виокремлення етнічного компоненту, що сприяє національній ідентифікації;
  • усвідомлення процесу історичного розвитку країн світу, розвитку своєї країни і його механізму, що сприяє формуванню національної свідомості;
  • становлення загальних і особливих закономірностей, основних і другорядних, об'єктивного і суб'єктивного, що уможливлює процеси громадянської ідентифікації;
  •  визначення еволюції розвитку явища, прогресивності, регресивності явища,
  • співвідношення явищ, фактів і епохи із загальними закономірностями розвитку країн світу і України.
    Найбільш ефективним способом вирішення проблеми є діалог. Педагогом використовуються різні види словесно-діалогічного навчання, комбінування їх у різних формах роботи, дозволяє активізувати усіх учнів класу. Під час діалогу вчитель своєчасно надає допомогу учням різних рівнів навчальних досягнень.

Клас
Урок
Тема
Форми
Вид словесно-діалогічного навчання
ІКТ
8
Історія
України
Історичний портрет Івана Мазепи. Роль І.Мазепи в історії.

індивідуальні групові колективні
евристична бесіда, підготовча бесіда, діалог при узагальненні;
інтерактивні завдання, кросворд,
авторська презентація, учнівські презентації. відео кліп,
хронологічні картки для естафети,
інтерактивна картка

5
етика
Якими є моральні норми в культурі українського народу
індивідуальні
групові
 парні
колективні
мнемонічна бесіда, підготовча бе­сіда, репродуктивно-пізнавальна бесіда індуктивного, дедуктивного ха­рактеру;
презентація, відео кліп, слайди з малюнками,
віртуальна екскурсія
10
правознав
ство
Роль сім'ї в українському суспільстві.
диференційовано-групові
індивідуальні
вступна бесіда
діалектичний аналіз;
діалог при  узагальненні ;
відео,
презентації автора, учнівські
презентації
11
курс «Українське відродження»
Національно-культурне відродження 60-х років XX століття
на Україні

індивідуальні
групові
 парні
колективні;
вступна бесіда,
евристична бесіда.
узагальнююча,
бесіда індуктивного, дедуктивного ха­рактеру,
діалектичний діалог

відео кліп, авторська презентація,учнівські презентації,
електронні книги

В ході розв’язання проблемних завдань, використання ІКТ дозволяє:
  • розширити діапазон формування проблеми демонстрацією пам’ятника, книги, символа, портрету, карти, історичного, правового документу, творчого здобутку людини, загострити увагу на особливостях, відмінностях, унаочнити процес порівняння    (Додаток 11 );
  • встановити напрями пошуку, змоделювати вирішення проблеми для групи, для індивідуального пошуку; організувати роботу з довідковими джерелами, енциклопедіями, які необхідні для розв’язання навчальної проблеми та її обґрунтування; 
  •  здійснювати інформаційну підтримку при організації пошуково-дослідницької діяльності, самостійних досліджень учнів у ході позакласної роботи, підготовки до інтелектуальних змагань;
  • використовувати можливості консультаційного спілкування електронною поштою між учителем і учнем під час підготовки до інтелектуальних змагань;
  • реалізувати процес рефлексії, перевірки, взаємоперевірки у ході виконання тестів, кросвордів (Додаток 9, Додаток 10).
    Інтерактивні технології мають свої переваги, але їх використанню передує змістовна підготовка. В умовах застосування ІКТ ефективність донесення змісту уроку підвищується, пізнавальний процес активізується. Практика показала, що урок може бути ефективним, коли:
  • детально продумані і підготовлені відеоматеріали, різні тексти з історичною інформацією, зразки документів, завдання для груп, учням дані цікаві випереджальні самостійні завдання; наприклад, урок з курсу « Українське відродження у XX столітті» 11 клас; тема: Національно-культурне відродження 60-х років на Україні»; підготовлені для роботи електронні книги В.Чорновіла «Лихо з розуму», М.Брайчевського «Приєднання чи возз’єднання ?», І.Дзюба «Інтернаціоналізм і русифікація», запропоновані теми дослідження історичних портретів представників опозиційного руху, теми для історичних есе, індивідуальних презентацій результатів творчої діяльності шістдесятників, запропоновані відео матеріали для перегляду вдома( Додаток 11);
  • відібрані для уроку інтерактивні вправи, відеоматеріали, індивідуальні завдання за інтересом та навчальними рівнями, які б сприяли засвоєнню теми, визначені способи активізації пізнавальної діяльності, прийоми та методи роботи над інтерпретацією історичного змісту та продумана система контролю, оцінювання різних видів діяльності на уроці; наприклад, на уроці історії України 8 кл. тема: Історичний портрет Івана Мазепи. Роль І. Мазепи в історії України проблема уроку подавалась відекліпом Думи І.Мазепи, учні високого рівня працювали над історичними дослідженнями, підготували презентації, частина учнів готували історичну цікаву інформацію, виконувались кросворди, тести, оформлювались картки до проблеми уроку, презентувались твори про І.Мазепу, картини художників, для домашнього завдання запроноване інтерактивна вправа, відео;( Додаток 4);
  • здійснена мотивація до вивчення шляхом добору найбільш цікавих для учнів завдань, проблем, оголошені очікувані результати та критерії оцінювання кожного завдання; наприклад, урок етики 5 клас, тема: Святі цінності українського суспільства, мотивація подається у вигляді проблеми: Якби до вас приїхали гості, щоб ви їм розповіли про Україну? Якби до вас завітали гості, щоб ви їм показали цікавого у нашому краї? До якого міста, історичного місця ви б організували екскурсію? Чому? Щоб ви подарували гостям на згадку про Україну? З якими б людьми познайомили гостей? ( Додаток 5);
  • продумати різноманітні методи для привертання уваги, підтримки історичної пам’яті; наприклад, урок з курсу « Українське відродження у XX столітті » 11 клас; (тема: Національно-культурне відродження 60-х років на Україні) складне завдання – роботу з історичними джерелами організовано у формі засідання клубу творчої молоді; оцінка діяльності членів опозиційного руху у формі – історичного есе, презентація діяльності дисидентів, шістдесятників; (Додаток 11)
  • передбачити інтеграцію в зміст соціальної, економічної, політичної, духовної історії; акцентується увага на ролі людини як творця і суб’єкта історії, що забезпечує реалізацію навчальної, розвиваючої, виховної функції уроку, формування предметних компетенцій в умовах особистісно - компетентнісного підходу; наприклад, на уроці історії України 8 кл. тема: Історичний портрет Івана Мазепи. Роль І. Мазепи в історії України» діяльність І.Мазепи розглядається в політичній площині ( державний діяч), економічній (реформи, становище народу), культурна політика діяча, і в соціальному аспекті ( неординарна особистість); запропоновані завдання забезпечували формування ключових і предметних компетенцій (кросворд ,віртуальна екскурсія до музею І.Мазепи, хронологічна картка естафети, тести, індивідуальні завдання та ін.)
    Використання відеоматеріалів, електронних ресурсів сприяють розв’язанню дидактичних завдань:
  • розвивають пізнавальні інтереси, мислення, пам'ять, здібності, активізують навички самостійної роботи, підвищують рівень ІК культури;
  • інтенсифікують сучасний процес засвоєння знань, умінь, дозволяють представити учням навчальний історичний матеріал у найбільш компактному і зручному для сприйняття вигляді;
  • забезпечують донесення історичних картин, творів образотворчого мистецтва, багатоаспектний потенціал музеїв (віртуальні екскурсії), сприяє реалізації принципу науковості, прискорює темп вивчення і запам’ятовування та ін.
    Найбільше ефективними технологіями у використанні на уроках історії, правознавства, етики, на думку автора, є робота в парах різного характеру, «Карусель»,  «Акваріум», пошук інформації
«Я в ефірі», «Коло ідей», « Мозковий штурм», дискусії, «Займи позицію». Автор експериментує і практикує наступні завдання:
  • творчий перенос засвоєних знань і напрацьованих умінь у нові ситуації;
  • виділення нової проблеми у знайомій ситуації, яка стає об’єктом навчального діалогу;
  • введення нової функції об'єкта, наприклад, ролі національної ідеї, партії, культури, історичної особистості, антигероя на різних етапах історії підсилює мислительні операції;
  •  розгляд і усвідомлення структури явища на основі схеми, встановлення взаємозв’язку між структурними елементами; структурування самого історичного поняття, наприклад, індустріалізація, колективізація, націоналізм та пошук альтернативного трактування на основі виділених нових ознак;
  • розгляд проблеми, формування висновків і пошук альтернативи рішення, комбінування різних відомих способів вирішення проблеми.
    Застосування таких прийомів при підтримці ІКТ набирає більш глибшого змісту, наприклад, засвоєння історичних, правових термінів (Додаток 17), історичні документи можуть демонструватись, під час пізнавальних завдань демонструються портрети історичних діячів, при вивченні політичних і економічних процесів демонструються схеми (карта знань), або у відповідній програмі одночасно складаються, фіксуються зміни територій. Використання методів історичного пізнання: історичного, логічного, історико-порівняльного, діалектичного пришвидшує формування ключових і предметних компетенцій: хронологічної, просторової, логічної, інформаційної, аксіологічної, мовленнєвої, життєвої, полікультурної.У ході організації такої пізнавальної діяльності розум учня здійснює усі мислительні дії: порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, судження, міркування, умовиводи, йде активний процес розвитку історичного мислення, пізнання, свідомості, ідентифікації на історичному змісті.
   Навчально-дослідницькі уміння формуються в процесі відповідної діяльності, яка організовується педагогом в умовах проблемного навчання як цілісної системи. Навчально-дослідницька діяльність передбачає високий рівень володіння розумовими діями, формування і розвиток яких вчитель здійснює в процесі розвитку навчально-пізнавальної активності через саморегуляцію процесу засвоєння знань учнями, під час процесу структурування знань, мис­лення, що забезпечує розвиток системного мислення в процесі проблемно-діалогічного викла­дання історії. Це створило підґрунття для переходу до вищої форми самостійної пізнавальної діяльності учнів - навчально-дослідницької діяльності. Впродовж кількох років вчитель використовує різноманітні методи формування навчально-дослідницьких умінь, комбінуючи і добираючи найбільш раціональні, створюючи оптимальний варіант. Практикуються такі прийоми формування пошуково-дослідницьких умінь:
  • поєднання із спеціальною історичною інформацією історії сенсаційної події з посиланням на історичний факт, історія події з посиланням на конкретних дійових осіб; 
  • створення проблемної ситуації як джерела розумової діяльності, дослідження логічності оцінки; 
  • подача навчально-дослідницької задачі текстовим способом, схемою, введення необов'язкової інформації, але емоційно забарвленої;
  • надання учням можливості ототожнювати себе з діючими особами, прогнозування дій на основі певних рис діяльності та перехід до складання історичного портрету;
  • зміна спрямованості питань дослідницької задачі питаннями-роздумами.
    Процес формування історичного мислення утруднюється через рівень індивідуальних здібностей, рівень сформованих вмінь. Особливо це стосується розвитку зв'язного мовлення. За допомогою мови формуються і здійснюються розумові дії, потрібні для розв'язання проблеми. У мові фіксуються результати цих дій, тобто судження, поняття, які стають засобом подальшого розуміння. Мова сприяє усвідомленню самого процесу історичного мислення, контролюванню його ходу, оволодінню ним. На перших уроках рекламується мова як засіб спілкування, підкреслюється її значимість, а на наступних уроках ставиться вимога говорити чітко, коротко, логічно, робити паузи і логічні наголоси, приводяться приклади мистецтва-ораторства. Через деякий час  контролюється чіткість, логічність, повнота відповідей, визначаються успіхи, проблеми, ставляться наступні завдання по оволодінню мистецтвом красномовства.

    Розвиток історичного мислення проходить шлях від виокремлення факту, визначення певного явища узагальнення фактів у поняттях до опису і оцінки фактів. Це можливо досягти не епізодичною роботою, а лише шляхом систематичної і послідовної активізації пізнавальної діяльності. Перед вивченням теми, розділу глибоко аналізується зміст з погляду виявлення в ньому суперечностей та можливостей їх виникнення, автор досвіду глибоко продумує певну логіку розгортання змісту виучуваного з метою виявлення складності, значимості матеріалу, можливостей його застосування в майбутньому. Якщо потрібно, перебудовується певна логіка розгортання навчального матеріалу, включаючи зміну порядку слідування історичних фактів, подій, інформації з метою побудови матеріалу за логікою дослідження проблеми, та застосування додаткових даних, фактів, інформації для виявлення інформаційно-пізнавальних суперечностей, їх загострення.

    Впровадження ІКТ сприяє подоланню проблем зв’язного мовлення, учні активніше залучаються до підготовки презентацій, підготовки інформацій, історичних портретів, історичних есе. Робота з електронними довідниками, словниками, науковими джерелами, представлення творчих робіт прогресивно впливає на формування ключових і предметних компетенцій, учні:
  • знайомляться з протилежними позиціями і думками з дискусійного питання, альтернативними поглядами, різними історичними підходами;
  • прогнозують наслідки подій, результати діяльності і політичних рішень для країн, суспільства;
  • висловлюють свою позицію, удосконалюють уміння захищати свою власну думку, доводити її цінність, отримують додаткові знання з теми;
  • розширюють свої пізнавальні можливості, вчаться аналізувати, застосовувати інформацію з різних джерел, можуть використовувати всі можливості ІКТ, представляти свої творчі завдання, при цьому розвивають способи пізнавальної діяльності;
  • розвивають у собі соціальну та громадянські компетентність, проходить процес становлення національної ідентифікації.
    Більш складнішою і творчою є технологія проектів та організація участі учнів у конкурсах дослідження МАН. В арсеналі педагога є розроблені довготривалі проекти, наприклад, історія України 11 клас « Розстріляне Відродження» (Додаток 6), «Українське відродження», « Герої – земляки» та короткотривалі, « Людина – легенда», «Подія року». Діяльність учнів, вважає автор, єрезультативною при підготовці і презентації проекту якщо:
  • дослідницько-пошуковий процес максимально приближений до дійсності, рівень навчальних можливостей відповідає поставленим завданням; робота над проектом припускає використання дослідницьких методів, висування гіпотез і нових проблем дослідження, проведення спостережень;
  • враховано актуальність значущої для учнів проблеми, такої, що потребує інтегрованого знання й самостійного пошуку шляхів її рішення, наприклад, вивчення проблеми історії й культури та взаємовідносин національних спільнот, що проживають на даній території;
  • передбачувані результати проектної діяльності мають практичну, теоретичну, пізнавальну значущість для всіх і для кожного учасника проекту, проведення інтерв'ю, серії репортажів, випуск газет; всі результати оформлені відповідно вимог і мають виставковий вигляд.
    Організація проектної діяльності, саме її запровадження у навчально-виховний процес базується на використанні учителем різноманітних методів навчання. Провідними методами навчання школярів проектної діяльності є: вербальні (розповідь, бесіда, дискусія), демонстрація, інформаційна підтримка, мозковий штурм, історичний аналіз, метод інформаційної недостатності, метод інформаційної насиченості, порівняльний аналіз, захист і оцінка проектів, самопрезентація, конкурси творчих проектів. 

  Дослідницько-пошукова діяльність вимагає інтеграції історичної освіти з іншими гуманітарними предметами: правознавством (Додаток 14), людина і світ (Додаток 15), літературою, етикою (Додаток 13) , історією рідного краю (Додаток 16) та іншими предметами, це відкриває шляхи підвищення ефективності реалізації змісту історичної освіти. Передбачення у змісті уроків актуальної теми, історичної інформації національного, регіонального компоненту забезпечує формування національної ідентифікації та предметних компетенцій. Позитивним і перспективним є міждисциплінарний підхід, звернення до змісту і методів суміжних дисциплін дає можливість значно розширити вирішення завдань навчально-виховного процесу. Важливого значення для розкриття історичного минулого проблеми набуває опрацювання на уроках архівних матеріалів, правових документів та документальних джерел, які анонсуються в підручниках. ІКТ уможливлюють їх використання та роботу із змістом під час практичних робіт. Це дає можливість конкретизувати виклад матеріалу та наблизити школярів до історичної епохи країни, реалізувати виховні завдання, розв’язати проблеми формування умінь, навичок:
  • формування основ елементарного аналізу: виявляти сутність явищ, розрізняти форму і зміст явищ, завершувати аналіз довершеною логічною оцінкою; 
  • аналіз явища, події з визначенням їх причин, суті і сутності їх значення;
  • аналіз інформації із залученням додаткових джерел, знань з інших галузей;
  • удосконалення способів розумової діяльності.
    Модернізація методів відбувається у ході використання прийомів. Використання дидактичних прийомів створює умови для застосування методів історичного пізнання: порівняльно-історичного, статистичного, методу аналогій, логічного, що сприяє формуванню способів розумової діяльності, формуванню предметних компетентностей, у своїй діяльності автор активно використовує: 
  • демонстрацію зразка аналізу історичних подій і явищ, його структури;
  • закріплення основних моментів аналізу у процесі складання опорної схеми (Додаток 5);
  • аналіз історичних подій і явищ за визначеною схемою (Додаток 6);
  • складання плану аналізу конкретного явища або його структури;
  • здійснення аналізу за допомогою узагальнювальних таблиць, схем (схеми до уроків)
    Важливу роль у формуванні історичного мислення, його структурних елементів відіграють пізнавальні завдання, у педагогічній практиці їх значний арсенал, найбільш ефективні і часто використовуються завдання на:
  • установлення причинно-наслідкових зв’язків історичних подій та явищ;
  • визначення загальних і часткових взаємозв’язків історичного розвитку;
  • визначення взаємозв’язків між фактами, подіями, явищами та епохами;
  •  з’ясування тенденцій розвитку даного суспільного явища;
  • визначення рівня прогресивності історичного явища, процесу;
  • співставлення подій всесвітньої історії і історії України;
  •  з’ясування структури соціального організму та ін.
    Робота із схемами, таблицями сприяє засвоєнню знань, формуванню умінь, навичок, концентрує увагу на головному, забезпечує реалізацію програмових вимог.

    Отже, ІКТ є важливим фактором моделі комплексного підходу до реалізації завдань історичної освіти, який передбачає синтез педагогічних, наукових підходів, раціональне застосування інноваційних технологій, форм, методів роботи та творчий підхід вчителя до організації навчально-виховного процесу забезпечує оновлення змісту історичної освіти у відповідності з сучасними потребами та розвиток історичного мислення і його результату – національної ідентифікації.

Результативність досвіду полягає в наступному:

Впродовж 2010- 2015 р.р. моніторингові дослідження, результати ДПА, контрольні зрізи знань показали:
  • 70% учнів мають високий і достатній рівень навчальних досягнень, належний рівень сформованого історичного мислення, наукового світогляду та національної ідентифікації; всі усвідомлюють себе представниками української нації, учням притаманні почуття патріотизму, національної свідомості, що сприяє їх самовизначенню, та додає сил вірно визначати орієнтири майбутнього; 
  • комплексний підхід до реалізації завдань історичної освіти сприяв становленню ключових і предметних історичних компетенцій, учні можуть здійснювати мислительні операції, користуватись методами і прийомами історичного пізнання, аналізувати, узагальнювати, систематизувати історичну інформацію, вступати урізні форми комунікації, що забезпечило інтелектуальний розвиток та розвиток творчого мислення, здібностей, реалізацію своїх інтересів;
  • оволодіння науковими методами і способами пізнання активізувало пізнавальний процес учнів, мотиваційні тенденції до навчання;
  • підвищився рівень ІК культури, розширились можливості залучення до скарбниці світової культури, до європейського освітнього простору, до відновлення історичної правди, історичної пам’яті, це сприяло формуванню національної ідентифікації;
  • удосконалений зміст освіти, включення учнівської молоді до пошуково-дослідницької діяльності, інтелектуальних заходів, оптимізація цього процесу в умовах використання ІКТ забезпечило можливість учнів ефективно і результативно приймати участь у районних і обласних інтелектуальних змаганнях; впродовж 2010-2015 р.р. підтримується позитивна динаміка результативності.

Рекомендована література

  1. Андрущенко, В.П. Філософія освіти: поняття і предметне поле / В.П.Андрущенко // Роздуми про освіту: Статті, нариси, інтерв’ю. – К. : Знання України, 2004. – С. 351–366.
  2. Баханов, К. О. Проблема визначення мети і завдання шкільної освіти / К.О. Баханов // Історія в школах України . – 2002. – №.1. – С. 9–44.
  3. Білан, С.І. Детермінанти оптимізації розвитку історичного мислення учнівської молоді в умовах реформування змісту історичної освіти / С.І. Білан // Нова парадигма : [Журнал наукових праць] / [Гол ред. В.П. Бех]. – К. : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. – Вип. 59. – С.56–67.
  4. Воловик, В.І. Методологія історичного пізнання: традиції і новаторство / В.І. Воловик // Методологія соціального пізнання: здобутки й проблеми. Матеріали Всеукраїнської науково-теоретичної конф., 25 травня 2005 р., Запоріжжя. – Київ–Запоріжжя : Просвіта, 2005. – С. 15–22. 
  5. Державна національна програма «Освіта» / «Україна» XXI ст. – К. : Райдуга, 1994. – 61 с.
  6. Жадько, В.О. Феномен історичної пам’яті в контексті творчої діяльності особистості / В.О Жадько // Вища освіта України. – 2006, – №4. – С. 29–33.
  7. Концепція та програми викладання історії України в школі (проект) [Текст] : матеріали IV та V Робочих нарад з моніторингу шк. підруч. історії України «Концепція історичної освіти» / [упоряд. та ред.: Н. Яковенко, Л. Ведмідь]. – К. : Стилос, 2009. – 128 с.
  8. Подласый, И.П. Педагогика / И.П. Подласый. – М. : ВЛАДОС, 1999. – 340 с.
  9. Подмазин, С.И. Личностно-ориентированное образование: социально-философское исследование / С.И. Подмазин. – Запорожье : Просвіта, 2000. – 250 с.
  10. Пометун, О. Концепція історичної освіти середньої загальноосвітньої школи (Проект) / О.Пометун, Л. Калініна //Збірник документів і наукових праць : [за ред. К. Баханова]. – Бердянськ : БДПУ, 2007. – С.79–81.
  11. Пометун, О. Нові підходи до відбору та структурування змісту сучасної освіти / О.Пометун, Г.Фрейман // Історія в школах України. – 2000. – № 1. – С. 3–7.
  12. Турченко Ф.Г. Яким має бути зміст сучасної історичної освіти в Україні. Проблеми взаємодії академічної й дидактичної історії. Матеріали круглого столу / Ф.Г.Турченко // Історія України. – 2010. – № 29(699). – С. 8.
  13. Шкільна історична освіта на сучасному етапі. Матеріали круглого столу. Інститут історії України НАН України, 8 червня 2010 р. // Історія України. – 2010. – Серпень. – № 29 (669). – Тематичний випуск. – С. 1–19.

Додатки



Додаток 3. А. Технологія науково-дослідницької діяльності учнівської молоді.

Додаток 3. Б. Структура історичного мислення учнівської молоді.





Додаток 10. Кросворди до тем уроків з історії України 7-11 класи.

Додаток 11. Історія України 11 клас.Спецкурс "Українське відродження у XX столітті" Тема: Національно -культурне відродження 60-х років на Україні " 

Додаток 12. Роботи учнів-переможців  районних, обласних інтелектуальних змагань.

Додаток 13. Етика 6 клас.Тема: Як громадяни повинні ставитися до своєї держави? 
Методична розробка уроку. Етика 6 клас. Підсумковий урок з теми "Будьмо громадянами". Тема: Як громадяни повинні ставитися до своєї держави?" Презентація автора  "Обовязки громадянина України", тести, кросворд.


Додаток 14. Методична розробка уроку. Правознавство 9 клас. Тема: Що таке правила та як вони виникають". 
Правові документи для практичної роботи, відео, презентація автора "Соціальні норми", тести, схеми, словничок правових термінів, малюнки для практичної роботи.

Додаток 15. Методична розробка уроку. Людина і світ 11 клас. Тема: Еволюція уявлень про права людини в історії людства.

Авторська презентація "Еволюція уявлень про права людини в історії людства",учнівські презентації "Права людини в історії України", "Фундаментальні права людини в Конституції України", тести, кросворд до теми, карта знань - схеми "Правова культура", "Правова компетентність", "Правова держава", правові документи, фрагменти відео, словничок до теми, додаткова інформація про евристичні запитання.

Додаток 16. Методична розробка уроку. Історія рідного краю 8 клас. Тема: Запорожжя - центр національно - визвольної боротьби українського народу.
Авторська презентація " Запорожжя - центр національно - визвольної боротьби українського народу" із завданнями, тестами для закріплення знань, умінь, навичок, музичний супровід для етапів уроку: козацький марш.


Додаток 17. Робота над змістом історичних, правових термінів
Словники до тем уроків, кросворди із змістом понять.




Немає коментарів:

Дописати коментар