Напрям діяльності

Національна ідентифікація учнівської молоді як  чинник формування громадянської ідентичності  особистості 

  Здобуття незалежності Україною викликало проблему формування громадянського суспільства. Національна ідентифікація учнівської молоді є важливою проблемою сучасності і чинником формування її громадянської ідентичності на основі засвоєння історичного досвід. Історична освіта забезпечує формування ціннісних орієнтирів учнівської молоді, сприяє соціальній, національній, громадянській ідентифікації.

    Незважаючи на достатню кількість досліджень, проблема національної ідентифікації як чинника формування громадянськості учнівської молоді залишається все ще недостатньо вивченою. Бракує досліджень, в яких би достатньо повно і глибоко було розглянуто проблему предмета дослідження на основі цілісного концептуального висвітлення. Дискусійним лишається питання щодо особливостей національної ідентифікації учнівської молоді, ототожнення її з національною свідомістю і самосвідомістю.

    Процес пізнання історичного буття дозволяє особистості усвідомлювати себе, свою історичність, залежність від зовнішнього середовища, забезпечує самостійність мислення та національну ідентифікацію. Відомо, що ідентифікація і ідентичність - процес і результат ототожнення себе з іншим суб’єктом. Національна ідентифікація визначається як процес усвідомлення себе представником певної нації та осмислення її сутнісних рис. Процес ідентифікації як спосіб набуття, підтримки й збереження ідентичності ґрунтується, з одного боку, на соціальному контролі за реалізацією експектацій (очікувань) оточення, а з іншого – на особистісних якостях індивіда, які уможливлюють певний різновид його діяльності. Варто підкреслити, що в умовах становлення незалежності України національна ідентифікація є головним засобом соціалізації особистості, розповсюдження й поглиблення у суспільстві загальнолюдських цінностей, рис громадянськості, по-друге, є способом набуття, підтримки і збереження ідентичності. Національна ідентифікація, самоіндентифікація лежать в основі неперервності історичного процесу, це сприяє часопросторовій єдності розвитку, спадкоємності поколінь, цілісному й цілеспрямованому розвитку суб’єкта історії, формуванню історичної свідомості – надійної основи його самоусвідомлення, базиса національної самоідентифікації. В процесі національної ідентифікації та самоіндентифікації відбувається процес усвідомлення історії, засвоєння її уроків, формування національної свідомості та самосвідомості громадян. Досвід роботи переконує у багатогранності національної ідентифікації, її зв’язку безпосередньо з культурою.

    Правомірно буде вважати, що національна ідентичність спроможна інтегрувати економічні, етнічні, культурні, релігійні, політичні та інші компоненти. Основою формування національної ідентичності має бути високий рівень політичної культури і національної свідомості. На нашу думку, національна самосвідомість громадян органічно поєднується з патріотизмом, який ґрунтується на національній ідентифікації: вбирає в себе віру в духовні сили своєї нації, її майбутнє; волю до праці на користь народу; вміння осмислювати моральні та культурні цінності; історію, звичаї, обряди, символіку; систему вчинків, які мотивуються любов'ю, вірою, волею, осмисленням відповідальності перед своєю нацією.

    Безперечно, у процесі громадянського виховання провідне місце належить освітній складовій. Весь освітній процес у закладах освіти має бути насичений різними аспектами громадянського виховання. Проте особлива роль тут належить предметам суспільно-гуманітарного циклу, а саме: історії, правознавству, громадянознавству, географії, суспільствознавству.

    Національна ідентифікація учнівської молоді має певні особливості. Перша особливість витікає із вікових і психологічних особливостей учнівського. Другою важливою особливістю національної ідентифікації учнівської молоді є те, що суб’єкт не є активним учасником історичного процесу, учасником подій, які осмислюються. Це ускладнює процес історичного пізнання, самоїдентифікації, проблемою виступає співвідношення індивідуальної та групової ідентифікації. Формування національної ідентичності розпочинається поетапно, послідовно протягом навчання в школі, на основі варіативних форм пізнавальної та навчальної діяльності, діагностичного, диференційованого підходу, активізації пізнавальної діяльності та трьох рівнів розвитку мислення: наочно-дійового, наочно-образного, словесно-логічного. Процес національної ідентифікації відбувається через практичну дію з об’єктами соціальної спадщини, учасниками минулих історичних подій, історичними пам’ятками. Третя важлива особливість національної ідентифікації учнівської молоді полягає в тому, що процес здійснюється за допомогою представників старших поколінь та засобів навчання, у сучасний час зростає роль ІКТ, які розширюють можливості удосконалення змісту історичної освіти.

    Все вище зазначене, дозволяє виділити основні функції національної ідентифікації учнівської молоді: по-перше, сприяє формуванню інтелектуального потенціалу, національної свідомості, синтезує, інтегрує знання галузевих наук і дисциплін, сприяє цілісній освіті, виокремлює морально-ціннісні орієнтації і прогнозує стратегію у сфері виховання громадянина. По-друге, в процесі національної ідентифікації учнівської молоді зберігається, оновлює, примножується історичний досвід, культура поколінь, презентуються національні ідеї, що консолідує українське громадянське суспільство і підтримує наступність між поколіннями. По-третє, виконує світоглядно-виховну функцію, сприяє соціальній ідентифікації, вихованню відповідальних громадян-патріотів, які б могли вирішувати найскладніші проблеми розбудови нашої держави та функцію мобілізації особистості в умовах нестабільності.

    Перспективи подальших наукових досліджень: розвиток досліджуваного феномену в умовах реформування змісту історичної освіти, в умовах компетентнісного підходу та використання ІКТ.

Література

1. Андрущенко В.П. Філософія освіти: поняття і предметне поле / В.П.Андрущенко // Роздуми про освіту: Статті, нариси, інтерв’ю. – К. : Знання України, 2004. – С. 351-366 с.
2. Воловик В.І. Філософія історії. Курс лекцій [ для студентів вузів ] / В.І. Воловик. – Запоріжжя : „ Просвіта”, 2004 . – 140 с.
3. Турченко Ф.Г. Яким має бути зміст сучасної історичної освіти в Україні. Проблеми взаємодії академічної й дидактичної історії. Матеріали круглого столу / Ф. Г.Турченко // Історія України. – 2010. – № 29(699). – С. 8.
4. Шиприкевич О. Національна ідентифікація української молоді ( на матеріалах анкетування[Електронний ресурс]/О. Шиприкевич. Режим доступу: archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Evp/2010_1/Shipryk.pdf
5. Білан С.І. Структура, функції та особливості істориного мислення учнівської молоді // Науковий вісник Гілея. Збірник наукових праць - К. 2011 - Випуск 50 (№8) - С. 574-579 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://goo.gl/TSc2ji
6. Білан С.І. Національна ідентифікація учнівської молоді як чинник формування громадянської ідентичності особистості//Молодий вчений. Журнал. - №1 (16) - Січень, 2015 - С. 138-142 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://goo.gl/tQr7tm
7. Білан С.І. Синтез підходів до інтерпретації історичного буття //Теоретичні , методичні і практичні проблеми соціології, історії та політології":Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, м. Херсон, 19-20 грудня 2014 р.  – Херсон: Видавничий дім " Гельветика", 2014. – С. 7-11