Анотація до досвіду

Анотація на узагальнений матеріал перспективного педагогічного досвіду

Актуалізація досвіду

Здобуття незалежності Україною викликало проблему формування громадянського суспільства, національної ідентифікації, які стали важливими проблемами сучасного освітнього простору. Проголошення незалежності України сприяло зростанню інтересу до історичного минулого народу, до осмислення традицій державотворення, піднесло престиж історичної освіти, оскільки історична освіта забезпечує формування ціннісних орієнтирів учнівської молоді.

Актуальність проблеми зумовлена корінними змінами, які відбуваються у світі, наявністю глобальних проблем, суперечностями процесу державотворення, загрози територіальної цілісності, суверенності країни. Проблема консолідації суспільства на вирішення соціальних завдань викликає потребу всебічного осмислення проблеми самовизначення особистості, усвідомлення нею себе як представника нації, громадянина держави. По-перше, в умовах демократизації держави громадянське виховання є одним із найважливіших завдань, які реалізує система освіти. По-друге, формується національна правова держава, і однією з передумов її існування є лояльний до держави громадянин, що цінує і дотримується демократичних цінностей у своїй поведінці. По третє, національна ідентичність є важливою передумовою консолідації суспільства. Це привертає увагу до дослідження особливостей національної ідентифікації учнів у процесі засвоєння змісту історичної освіти, встановлення функцій національної ідентифікації у формуванні громадянських якостей особистості; викликає потребу подолання психолого-педагогічних проблем і суперечностей: між завданнями Державного стандарту знань і наявним рівнем підготовки учнів; між наявними інноваційними технологіями і пошуком комплексної моделі науково-методологічного підходу до реалізації завдань історичної освіти, між вимогами інформаційного суспільства і рівнем інформаційо-комунікаційної культури учасників навчально-виховного процесу, між тенденцією формальної освіти і концепцією навчання впродовж життя.

Науково-теоретична база досвіду ґрунтується на положеннях Закону України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Державної національної програми “Освіта” (Україна ХХІ ст.), Концепції безперервної історичної освіти. Наукове обґрунтування відображено в ідеях відомих науковців: В.Андрущенка, В.Воловика, Г.Горак, С.Кульчицького - формування національної ідентичності в умовах історичного пізнання, Т. Потапчука, О.Радченка. К. Терещенко - актуалізовано проблему національної ідентифікації молоді. Особливості формування національної ідентифікації відображено в працях В. Огнев’юка, П.Кравченка, Ф.Турченко, тенденції розвитку національної ідентифікації окреслені в роботах І.Гирича, Л.Зашкільняка, О.Удода, Н.Яковенко, дидактичні аспекти яких розроблені О.Пометун, К Бахановим.

За характером новизни досвід новаторський. Автор обирає дослідницький підхід, який полягає у системному соціально-філософському, психолого-педагогічному аналізі історичного мислення учнівської молоді, його результату – національної ідентифікації, виявленні детермінант оптимізації його розвитку в умовах Державного стандарту знань. Оптимізація процесу національної ідентифікації здійснюється пошуком комплексної моделі підходу до формування національної ідентичності. Інноваційна діяльність автора полягає в науковому розробленні проблеми управління розвитком історичного мислення учнівської молоді та пошуку шляхів і засобів формування національної ідентичності.

Визначено основні його напрямки моделі комплексного підходу:

• удосконалення змісту історичної освіти на основі використання засобів ІКТ;
• модернізація науково-методологічного підходу на основі синтезу культурологічного, цивілізаційного, соціоантропологічного та поєднанні особистісно орієнтованого, діяльнісного та компетенісного підходів до навчання;
• покращенні оптимальних умов розвитку ключових і предметно-історичних компетенцій у процесі використання інноваційних, комп’ютерних технологій;
• популяризація серед учнівської молоді модифікованих методик пошуково-дослідницької діяльності в рамках ІКТ.

Результати інноваційної діяльності:

1. Вперше досліджена структура і сутність історичного мислення учнівської молоді, його структурні елементи, визначено роль національної ідентифікації в консолідації суспільства, що сприяло гуманізації змісту історичної освіти.
2. Розроблено і впроваджено в практику навчально-виховної діяльності програми поглибленого вивчення історії та спецкурсів і факультативів.
3. Побудована педагогічна система науково-дослідницької діяльності учнівської молоді при підтримці ІКТ, що сприяє формуванню національної ідентифікації.
4. Удосконалення змісту історичної освіти сприяло подоланню означених суперечностей; включення аксіологічного компоненту сприяло гармонізації гностичної та ціннісної сторін історичної освіти, вплинуло на підвищення мотивації до засвоєння історичного досвіду.
5. Використання компетентнісно-орієнтованого підходу, інтерактивних технологій, ІКТ сприяло удосконаленню соціально - педагогічних умов для розвитку історичного мислення, національної ідентифікації учнівської молоді.
6. Зафіксована позитивна динаміка розвитку історичного мислення учнівської молоді. За 2010-2014 р.р. 46 учнів стали переможцями районних інтелектуальних змагань, 13 - переможцями обласних інтелектуальних конкурсів, та МАН.

Провідна педагогічна ідея досвіду

Моделювання комплексного підходу до реалізації завдань історичної освіти в умовах інформаційного суспільства та використання можливостей ІКТ для активізації мислительних операцій, розвитку пам’яті, мотивації до навчання, удосконалення механізму формування національної ідентифікації, оновлення, удосконалення змісту історичної освіти й узгодження його з сучасними потребами, інтеграцією до європейського та світового освітніх просторів, впровадження концепції навчання впродовж життя.

Створення науково-методологічного комплексу оптимізації змісту історичної освіти створює оптимальні умови для очікуваних результатів:

• наявність сформованого історичного мислення, наукового світогляду учнівської молоді повинні стати базисом національної ідентифікації;
• сформованість громадянських рис, почуття патріотизму, національної свідомості, любові до рідної землі, відчуття причетності до творення історії;
• активізації пізнавального процесу внаслідок оволодіння науковими методами і способами пізнання;
• удосконалення рівня ключових та предметно – історичних компетенцій, інформаційно-комунікаційної культури;
• розроблення науково-методичного забезпечення процесу засвоєння програмових вимог на основі сучасних психолого-педагогічних тенденцій;
• включення учнівської молоді до пошуково-дослідницької діяльності, інтелектуальних заходів, підтримка тенденції динаміки її результативності.

Сутність (технологія) досвіду

Основою реалізації комплексного підходу до реалізації завдань історичної освіти, формування національної ідентичності є безумовно загальні педагогічні закономірності та специфічні принципи трансформації історичної інформації у зміст історичної освіти: Дієвим факторним конструктом моделі змісту історичної освіти є діалектична єдність принципів і підходів до аналізу історичного процесу. Автор керується наступними принципами трансформації історичних знань:

• науковість, використання історичних документів на основі історичних фактів;
• об’єктивність, відхід від ідеологічних стереотипів, плюралізм точок зору;
• демократизм, творчість педагога у виборі засобів, форм, методів і прийомів викладання, педагогіка співробітництва; діалогічность викладання;
• гуманізм, пріоритет виховання на основі моральних і духовних цінностей;
• національний компонент, актуалізація історії рідного краю;
• цивілізаційність, аналіз історичних з урахуванням різних факторів впливу.

Запровадження компетентнісно-орієнтованого підходу в даній моделі охоплює наскрізно усі компоненти системи навчання і відображається у :

• цільовому компоненті – чіткій, конкретній постановці цілей, завдань як складових конкретних історичних компетентностей, враховуючи предметну та психолого-педагогічну структуру та подачу очікуваних результаті;
• суб’єкт-суб’єктному компоненті – робота в умовах компетентнісного підходу;
• організаційно-технічному компоненті – забезпечення індивідуалізації. диференціації, інтерактивних методів навчання, ІКТ як джерела інформації;
• результативному компоненті – оцінюванні результатів відповідно до мети уроку, використання ІКТ в оцінці засвоєння змісту історичної освіти;
• змістовий компонент – структурування змісту відповідно програмовим вимогам, мети, забезпечуючи особистісний розвиток.

Презентація ідеї удосконалення змісту історичної освіти як визначального фактора оптимізації розвитку історичного мислення учнівської молоді, національної ідентифікації стала основою для розроблення, апробації і впровадження в практику навчально-виховної діяльності програм поглибленого вивчення історії України та курсів і факультативів. Формування змісту навчального історичного матеріалу побудовано на основі: синтезу культурологічного, цивілізаційного, соціоантропологічного, компаративістського, мікро та макро підходів у контексті всесвітньої та європейської історії, врахування структури історичного мислення учнівської молоді та його особливостей. Засобами використання ІКТ забезпечуються:

• поглиблення змісту історичної освіти, мінімізуються проблеми підручників і робота з ними та використання електронних підручників;
• модифікація методів навчання, включення різних рецепторів пізнання;
• комп’ютерна підтримка традиційних і новаторських технологій навчання, рефлексія власної діяльності, удосконалення процесів керівництва і контрою;
• збільшення джерел інформації, використання їх змісту для досліджень, удосконалення системності мислення та якості різних типів мислення;
• мотивація процесу навчання, активізація всіх етапів пізнавального процесу;
• підтримка групових, індивідуальних форм навчання, диференційованого підходу в умовах класно-урочної та позакласної системи організації навчального процесу;
• осучаснення підходів до підготовки і проведення уроку та форм комунікації.

В структурі змісту історичної освіти є знання, історичні факти, уміння, навички діяльності, способи і досвід творчої діяльності, які є складовими предметної історичної компетентності. Механізм впровадження комплексної моделі здійснюється через найбільш ефективні, апробовані педагогічні шляхи:

• вибір технологій, форм і методів діяльності;
• встановлення міжпредметних зв’язків між предметами суспільних дисциплін;
• робота над змістом понять, удосконалення способів розумової діяльності, умінь користуватись методами історичного пізнання;
• робота з історичними документами, історичними джерелами, картами.

В практичній діяльності використовується технологія проблемного навчання, розробляються дослідницькі проблеми до усієї теми та окремих уроків. Наприклад, проблема з історії України 8 кл.: «Чи можна вважати козацтво - духовним лідером суспільства у XVII столітті?», « Чи було розстріляне відродження?». Використання ІКТ дозволяє:

• розширити діапазон формування проблеми демонстрацією пам’ятника, символа, портрету, загострити увагу на особливостях, унаочнити процес порівняння;
• встановити напрями пошуку, змоделювати вирішення проблеми для групи, для індивідуального пошуку; організувати роботу з довідковими джерелами, яка необхідна для розв’язання навчальної проблеми та її обґрунтування;
• здійснювати інформаційну підтримку при організації пошуково-дослідницької діяльності, самостійних досліджень учнів, модернізувати способи комунікації.

Інтерактивні технології мають свої переваги, але їх використанню передує змістовна підготовка. Практика показала, що урок може бути ефективним, коли:

• детально продумані і підготовлені тексти з історичною інформацією, зразки документів, завдання для груп, випереджальні творчі завдання;
• відібрані для уроку інтерактивні вправи, які б сприяли засвоєнню теми та продумана система контролю, оцінювання різних видів діяльності на уроці;
• здійснена мотивація до вивчення шляхом добору найбільш цікавих для учнів завдань, проблем, оголошені очікувані результати та критерії оцінювання;
• обрані різноманітні методи для привертання уваги, підтримки пам’яті.
• передбачено інтеграцію економічної, політичної, духовної історії; історії рідного краю, актуалізується роль людини, що забезпечує реалізацію функцій уроку.

Найбільш ефективними у використанні на уроках історії, правознавства, етики, на думку автора, є робота в парах різного характеру, « Карусель», «Акваріум», пошук інформації «Я в ефірі», «Коло ідей», « Мозковий штурм», дискусії, « Займи позицію», під час їх організації, йде активний процес розвитку мислення, пізнання, свідомості на історичному змісті. Учні:

• знайомляться з протилежними позиціями і думками з дискусійного питання, альтернативними поглядами, різними історичними підходами;
• прогнозують наслідки подій, результати діяльності і політичних рішень для країн, суспільства, висловлюють свою позицію, удосконалюють уміння захищати свою власну думку, доводити її цінність, отримують додаткові знання з теми;
• розширюють свої пізнавальні можливості, вчаться аналізувати, застосовувати інформацію з різних джерел, можуть використовувати всі можливості ІКТ;
• розвивають у собі соціальну та громадянські компетентність, проходить процес становлення національної ідентифікації.

Більш складнішою і творчою є технологія проектів та організація участі учнів у конкурсах, дослідженнях МАН. В арсеналі педагога є розроблені довготривалі проекти, наприклад, історія України 11 клас « Розстріляне Відродження», «Українське відродження», « Герої – земляки» та короткотривалі, «Людина –легенда», «Подія року». Діяльність учнів, вважає автор, є результативною при підготовці і презентації проекту якщо:

- дослідницько-пошуковий процес максимально приближений до дійсності, рівень навчальних можливостей відповідає поставленим завданням; робота над проектом припускає використання дослідницьких методів, висування гіпотез і нових проблем; - враховано актуальність значущої для учнів проблеми, такої, що потребує інтегрованого знання й самостійного пошуку шляхів її рішення, наприклад, вивчення проблеми історії культури, взаємовідносин національних спільнот;

передбачувані результати проектної діяльності мають практичну, теоретичну, пізнавальну значущість для всіх і для кожного учасника проекту.

Запровадження у навчально-виховний процес проектної діяльності базується на використанні учителем різноманітних методів навчання. Провідними методами навчання школярів проектної діяльності є: вербальні (розповідь, бесіда, дискусія), демонстрація, інформаційна підтримка, мозковий штурм, історичний аналіз, метод інформаційної недостатності, метод інформаційної насиченості, порівняльний аналіз, захист і оцінка проектів, самопрезентація, конкурси творчих проектів.

Дослідницько-пошукова діяльність вимагає координації історичної освіти з правознавством, літературою, етикою та іншими гуманітарними предметами, це відкриває шляхи підвищення ефективності викладання історії. Позитивним і перспективним є міждисциплінарний підхід, звернення до змісту і методів суміжних дисциплін дає можливість значно розширити вирішення завдань навчально-виховного процесу. Важливого значення для розкриття історичного минулого набуває опрацювання на уроках архівних матеріалів та документальних джерел. Це дає можливість конкретизувати виклад матеріалу та наблизити школярів до історичної епохи країни, реалізувати виховні завдання, розв’язати проблеми формування умінь, навичок:

• формування основ елементарного аналізу: виявляти сутність явищ, розрізняти форму і зміст явищ, завершувати аналіз довершеною логічною оцінкою;
• аналіз явища, події з визначенням їх причин, суті і сутності їх значення;
• аналіз інформації із залученням додаткових джерел, знань з інших галузей.

Використання дидактичних прийомів сприяє формуванню предметних компетенцій, у своїй діяльності автор активно використовує:

• демонстрацію зразка аналізу історичних подій і явищ, його структури;
• закріплення основних моментів аналізу у схемах;
• аналіз історичних подій і явищ за визначеною схемою, здійснення аналізу за допомогою узагальнювальних таблиць, схем;
• складання плану аналізу конкретного явища, його структури та розкриття.

Важливу роль у формуванні історичного мислення, його структурних

елементів відіграють кросворди, тести, інтерактивні завдання, у педагогічній практиці їх значний арсенал, найбільш ефективними є ті, що поєднують з ІКТ, вони передбачають:

• установлення причинно-наслідкових зв’язків історичних подій та явищ;
• визначення загальних і часткових взаємозв’язків історичного розвитку;
• визначення взаємозв’язків між фактами, подіями, явищами та епохами;
• з’ясування тенденцій розвитку даного суспільного явища;
• визначення рівня прогресивності історичного явища, процесу;
• з’ясування структури соціального організму та ін.

Робота із схемами, таблицями сприяє засвоєнню знань, умінь, навичок, концентрує увагу на головному, забезпечує реалізацію програмових вимог.

Процес формування історичного мислення, національної ідентифікації відбувається на уроках суспільних дисциплін та в позакласній діяльності.

Результативність досвіду полягає в наступному:

Впродовж 2010 - 2015 р.р. моніторингові дослідження, результати ДПА, контрольні зрізи знань показали:

• 70% учнів мають високий і достатній рівень навчальних досягнень, належний рівень сформованого історичного мислення, наукового світогляду та національної ідентифікації; всі усвідомлюють себе представниками української нації, учням притаманні почуття патріотизму, національної свідомості, що сприяє їх самовизначенню, та додає сил вірно визначати орієнтири майбутнього;
• комплексний підхід до реалізації завдань історичної освіти сприяв становленню ключових і предметних історичних компетенцій, учні можуть здійснювати мислительні операції, користуватись методами і прийомами історичного пізнання, аналізувати, узагальнювати, систематизувати історичну інформацію, вступати у різні форми комунікації, що забезпечило інтелектуальний розвиток та розвиток творчого мислення, здібностей, реалізацію своїх інтересів;
• оволодіння науковими методами і способами пізнання активізувало пізнавальний процес учнів, мотиваційні тенденції до навчання;
• підвищився рівень ІК культури, розширились можливості залучення до скарбниці світової культури, до європейського освітнього простору, до відновлення історичної правди, історичної пам’яті, це сприяло формуванню національної ідентифікації;
• удосконалений зміст освіти, включення учнівської молоді до пошуково-дослідницької діяльності, інтелектуальних заходів, оптимізація цього процесу в умовах використання ІКТ забезпечило можливість учнів ефективно і результативно приймати участь у районних і обласних інтелектуальних змаганнях; впродовж 2010-2015 р.р. підтримується позитивна динаміка результативності.

Рекомендована література

1. Андрущенко, В.П. Філософія освіти: поняття і предметне поле / В.П.Андрущенко // Роздуми про освіту: Статті, нариси, інтерв’ю. – К. : Знання України, 2004. – С. 351–366.
2. Баханов, К. О. Проблема визначення мети і завдання шкільної освіти / К.О. Баханов // Історія в школах України . – 2002. – №.1. – С. 9–44.
3. Воловик, В.І. Методологія історичного пізнання: традиції і новаторство / В.І. Воловик // Методологія соціального пізнання: здобутки й проблеми. Матеріали Всеукраїнської науково-теоретичної конф., 25 травня 2005 р., Запоріжжя. – Київ–Запоріжжя : Просвіта, 2005. – С. 15–22.
4. Концепція та програми викладання історії України в школі (проект) [Текст] : матеріали IV та V Робочих нарад з моніторингу шк. підруч. історії України «Концепція історичної освіти» / [упоряд. та ред.: Н. Яковенко, Л. Ведмідь]. – К. : Стилос, 2009. – 128 с.
5. Подмазин, С.И. Личностно-ориентированное образование: социально-философское исследование / С.И. Подмазин. – Запорожье : Просвіта, 2000. – 250 с.
6. Пометун, О. Нові підходи до відбору та структурування змісту сучасної освіти / О. Пометун, Г.Фрейман // Історія в школах України. – 2000. – № 1. – С. 3–7.
7. Турченко, Ф.Г. Яким має бути зміст сучасної історичної освіти в Україні. Проблеми взаємодії академічної й дидактичної історії. Матеріали круглого столу / Ф.Г.Турченко // Історія України. – 2010. – № 29(699). – С. 8.
8. Шкільна історична освіта на сучасному етапі. Матеріали круглого столу. Інститут історії України НАН України, 8 червня 2010 р. // Історія України. – 2010. – Серпень. – № 29 (669). – Тематичний випуск. – С. 1–19.

Додатки

Додатки
Додаток 1. Програма спецкурсу для історії України 9 клас «Історичний документ – важливе першоджерело вивчення історії», затверджена НМР КЗ «ЗОІППО» Протокол № 4 від 26.06.12 р.

Додаток 2.Програма спецкурсу для історії України 10 клас «Історія в особах: Україна в I пол. XX століття», затверджена НМР КЗ «ЗОІППО» Протокол № 4 від 26.06.12 р.

Додаток 3. А. Технологія науково-дослідницької діяльності учнівської молоді.

Додаток 3. Б. Структура історичного мислення учнівської молоді.

Додаток 4. Методична розробка уроку. Тема: Історичний портрет Івана Мазепи. Роль І.Мазепи в історії України». Презентація учителя « Історичний портрет Івана Мазепи», презентації учнів « І. Мазепа як неординарна особистість», «Українське бароко», « І. Мазепа – покровитель української церкви»; тести, карта знань, інтерактивне завдання.

Додаток 5. Методична розробка уроку. Етика 5 кл. Тема: Якими є моральні норми в культурі українського народу.Відеокліп « Святі цінності українського суспільства», презентація « Джерела морального досвіду», відео кліп " Екскурсія на Запорізьку Січ".

Додаток 6. Методична розробка уроку. Правознавство 10 кл. Тема: Роль сім׳ї в українському суспільстві. Презентація вчителя « Родина – джерело щастя», презентації учнів « Права і обов’язки подружжя», «Функції української родини»; карта знань.

Додаток 7. Методична розробка позакласного заходу « Герої – земляки». Відеокліп « Герої не вмирають», Презентація «Герої - земляки. Ми - є. Були. І будем ми! Й Вітчизна наша з нами».

Додаток 8. Методична розробка уроку. Історія України 7 клас. Тема: Становище у державі за часів правління Ярославичів. Боротьба між Ярославичами за київський престол. Любецький
з׳ їзд. Кросворд. Презентація автора.

Додаток 9. Тести до тем. Історія України 7 -11 класи.
Додаток 10. Кросворди до тем уроків з історії України 7-11 класи.

Додаток 11. Історія України 11 клас.Спецкурс "Українське відродження у XX столітті" Тема: Національно -культурне відродження 60-х років на Україні "

Додаток 12. Роботи учнів-переможців районних, обласних інтелектуальних змагань.